Ми всі чули про суспільство засноване на знаннях, яке найбільш успішно розбудовується у країнах Скандинавії. Всі чули, а, інколи, й бачили, що суспільство тих країн заможнє та щасливе. Що воно розвивається у гармонії з природою. Бо лише знання дають таку можливість: можливість керувати життям та розвитком у цьому надскладному Світі. А знання дає наука. Бо перед тим, як з’явитися у підручниках, на Вікіпедії та заіндексуватися алгоритмами Google та GPT Chat вже в статусі цілісного комплексу відомостей, знання наполегливо створюються та акумулюються вченими-дослідниками. І історії створення знань часто сповнені курйозів та драматизму, найбільш яскраві з яких навіть стають основою сценаріїв для масового кіно. І тут саме час згадати про базову функцію науки: пізнання Світу. Саме навколо неї і обертається і решта функцій і весь соціальний інститут, який наука автоматично формує навколо себе.
Зі сказаного вище очевидно, що наука лежить як у основі технологій, так і є базою для освіти. Але також очевидно, що краща освіта та розвинуті технології дозволяють швидше здобувати наукові результати та пізнавати Світ. Ця взаємообумовленість отримала назву трикутник знань. Такий невпинний рух по колу, чи то по трикутнику, дозволяє залучати більше ресурсів та людей у дослідження, робить внесок у розвиток усієї культуру та соціальної сфери. Наука стає важливим чинником у житті кожної країни, кожної, навіть, провінційної громади.
У сучасному Світі основна маса досліджень проводиться у спеціалізованих науково-дослідних інститутах, у R&D відділах великих і середніх компаній, та в університетах. Останнє вкрай важливо, бо саме наукові дослідження в університетах дозволяє залучати молодь до наукової роботи та впроваджувати результати досліджень в навчання. Тобто, прискорювати рух за трикутником знань. Від цього у виграші є і студенти, які здобувають новий досвід, який буде корисним навіть поза науковою кар’єрою, і викладачі, бо отримують кращий контакт зі студентами і стимул працювати якнайкраще. Та за фіналом основним стейкхолдером такого стану речей є суспільство, оскільки його інтелекті відтворюється та примножується інтенсивніше, та прикладні дослідження, які займають вагому частку науки в університетах, відразу дають користь громадам і технологіям.
Просвітництво.
Згадаймо й ще одну важливу функцію науки: формувати світогляд та критичне мислення. Саме відповідний до наукової бази світогляд та критичне мислення є запорукою чесного врядування, відповідального бізнесу та взаємовигідних стосунків у сучасному суспільстві. хибні концепції приносять багато шкоди віднімаючи дорогоцінний час та ресурс від справді потрібного. Популізм приводить до влади некомпетентних та безвідповідальних, що ведуть суспільство від прогресу. На жаль наразі інформаційне поле дещо викривлене та засмічене інколи відверто шкідливим контентом, тоді коли адекватні уявлення про цей Світ губляться між оманами. Факультет усвідомлює свою просвітницьку місію. І вчені факультету спілкується та веде щирий діалог із громадою. Ми використовуємо для цього всі доступні майданчики: соціальні мережі, ЗМІ, профорієнтаційні зустрічі із учнями шкіл. Бо голос тих, хто робить науку має звучати на повну силу.