Досвід vs Skills
Цінність працівників із досвідом зрозуміла. Працівник із досвідом може відразу переходити до виконання обов’язків, не потребує витрат на перепідготовку та не буде припускатися болісних помилок, які будуть дорого коштувати компанії, бо колись він наробив на іншому місці і зробив відповідні висновки. Якщо мова йде про прийняття на позицію trainee, яка пропонується молодим спеціалістам, то витрати на додаткову підготовку компенсуються початковим низьким рівнем зарплати, якій лишається певний час навіть тоді, коли працівник вже генерує прибуток роботодавцю. Релевантний та ґрунтовний досвід навряд чи будуть вимагати від молодого спеціаліста, оскільки останній ще не встиг його отримати. Тому від молодих професіоналів будуть оцінювати в першу чергу за результатами класичних технічних тестів на володіння базовими навичками та за Soft Skills. Бо перша чеснота молодого спеціаліста полягає у здатності швидко вписатися в колектив та стрімко набути необхідних компетентностей на новому робочому місці.
Питання про досвід роботи також ставляться з метою з’ясувати історію вашого трудового шляху та ставлення до роботи. «Чому між [вписати дати] та [вставити дату] був розрив у зайнятості?» – саме таке питання може поставити інтерв’юер що хоче зрозуміти вашу трудову етику і стурбований розривом у зайнятості. Можливо вас звільнили, і новому роботодавцю будуть цікаві причини. Стратегія відповіді має ґрунтуватися на правді та позитиві. Навіть якщо вас звільнили, скажіть, що це був для вас непростий, але корисний досвід. І цей випадок тепер робить вас кращим працівником. Крім того, причиною звільнення часто є скорочення, що не становить небезпеки вашій репутації.
«У вас коли-небудь виникали труднощі працювати з менеджером?: – про це можуть спитати якщо хочуть дізнатися чи вмієте ви керувати конфліктом та кризовими комунікаціями. Під час пошуку відповіді спробуйте визначити деталі минулих непорозумінь та на базі них поясніть, як ви вирішили ситуацію та які висновки ви зробили. Як приклад, ваша відповідь може звучати так «Приблизно через два роки на моїй першій роботі мене призначили звітувати перед новим керівником. Її стиль управління сильно відрізнявся від мого попереднього керівника, і це потребувало певного часу, щоб звикнути. Один менеджер мав одну тактику, а інший другу, і кожен очікував різних способів комунікації та надання інформації. Після кількох помилок з новим менеджером я попросив зустрічі, щоб уточнивши її очікування та вподобання. Це було дуже корисно, і насправді після зустрічі наша робота була на високому рівні.»
«Ви вважаєте за краще працювати з членами команди або хочете працювати один?». Подібними питаннями намагаються дізнатися як ви ставитеся до своїх колег і чи можете працювати у команді. У відповідь ідеально демонструвати свою збалансованість та універсальність, тобто, показати себе як командного гравця так і вміння працювати одному.
Варто визнати, що робота в складі команди є одним з найважливіших елементів успішної кар’єри та життя. Але при цьому варто зазначити про готовність брати на себе повні відповідальність за потреби. Акцентуйте увагу на деталі завдання, які можуть визначати спосіб виконання задля досягнення мети у оптимальний спосіб.
Стратегія тих, хто ставить питання
Треба розуміти, що фактологія відповідей є лише частиною інформації. Бо куди більше даних дає аналіз ваших первинних реакції, побудови відповіді та загальної поведінки. Загальне інтерв’ю має на меті визначити масштаб вашої особистості, амбіції, приховані людські чинники, розуміння тактики і стратегії, рівень стерсостійкості, та, звісно, вміння спілкуватися. Питання можуть бути дивними і ставитися раптово, а всі ваші сумнівні відповіді будуть провокувати на інші питання. Частина питань може ставитися для контролю об’єктивності даних, зазначених у CV та мотиваційному листі. Не забудьте їх переглянути перед інтерв’ю. Але з іншої сторони, якщо доля на вашій стороні і рекрутери схильні таки взяти вас на роботу, питання можуть ставитися для того, щоб підібрати вам максимально відповідне конкретне робоче місце та конкретну команду. Нарешті, інтерв’юер може просто заговоритися із вами через якісь власні чинники: гарний настрій чи наявність часу до наступного інтерв’ю. Тому не сприймайте абсолютно всі питання у негативному світлі.
Стратегія ти, хто відповідає на питання
Завжди треба входити з того, що ви не зможете відповісти на низку тих чи інших питань. Не треба соромитися визнавати, що чогось не знаєте. Чесність є важливою чеснотою, яка допоможе здобути посаду, а найменший обман може все зіпсувати. В той самий час, завжди компенсуйте визнання недоліків інформацією про знання аналогів чи про бодай мінімальним досвід у схожих речах. Також, майте низку універсальних відповідей, але вони не повинні бути банальними. Чим більше ви розкажете про себе у непрямий спосіб – то більше балів ви заробите. Бо підкреслимо ще раз: загальна співбесіда призначена саме для здобуття розуміння вашого спектру особистих характеристик. Завжди виграшною тактикою є активне слухання: спроба робити нотатки, уточнювальні запитання, інколи обережні доброзичливі питання у відповідь, увага до інтерв’юера відповідною мовою тіла. Не соромтесь розкривати загальний особистий досвід, проте тримайте кордони приватності і надто глибоко особисті питання ввічливо зупиняйте. Та завжди дотримуйтесь нейтрально-позитивного формату подання себе.